Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів "Гей, рум'яні мої небокраї", "Хто в рідному краї..."

Серед натхненних співців краси нашої любої України невгасимим сяйвом палахкотить ім'я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри.

Через усю свою творчість проніс він любов до рідного краю, до Батьківщини.

Володимира Сосюру люблять в Україні, вшановують на його батьківщині — Донеччині. Донбасівці завжди пишалися й пишаються тим, що Володимир Сосюра народився і виріс на Донеччині і до кінця свого життя залишався вірним сином шахтарського краю, присвятивши йому безліч своїх творів:

Хто в рідному краї тепло здобував

з пластів у підземнім бою,

хто в полі ростить все нові урожаї,

той любить Вітчизну свою.

В. Сосюра синівською любов'ю любить рідний край, свою Україну:

Тому вона рідна, тому вона мила

й миліша за інші краї.

Як мати, вона нас для щастя зростила,

тож будем любити її!

Поет вважає, що його Вітчизна заслуговує на безмірну відданість, на постійне служіння її інтересам. Тому закликає жити для неї й творити:

Для неї, для неї і жити, й творити,

під прапором миру й труда!

Любов до рідного краю в поезії Володимира Сосюри "Хто в рідному краї..."

Почуття національної гордості, любові до свого рідного краю властиве насамперед тим, хто своїми руками розробляє його надра, оре його землі і засіває чистим зерном.

Хто в рідному краї тепло здобуває

з пластів у підземнім бою,

хто в полі ростить все нові урожаї,

той любить Вітчизну свою.

Дивився трудівник на свій край, на рідні ниви і ліси, на шахти, і раділа душа його цій красі. А справжній поет В. Сосюра ніби підслухав, чим повниться душа людини, і все те переклав на співучу мову поезії. І коли трудівник слухає або читає цю поезію, він впізнає власні почуття: любов і радість, і гордість за рідний край.

В. Сосюра безмежно любив Україну, голубив і ніжив її у своїх піснях:

Тому вона рідна, тому вона мила

й миліша за інші краї.

Як мати, вона для нас щастя зростила,

тож будем любити її!

У поезії "Хто в рідному краї..." ми відчуваємо не тільки милування краєвидами рідної землі, а ніби чуємо гаряче серцебиття того, хто власною працею утверджує красу рідного краю:

Для неї, для неї і жити, й творити,

під прапором миру й труда!