Понеділок, 20.05.2024, 07:31
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Каталог статейРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Багряний Іван [63]
Гоголь Микола Васильович [0]
Гончар Олесь Терентійович [84]
Драч Іван [51]
Довженко Олександр Петрович [108]
Кочерга Іван Антонович [50]
Карпенко-Карий Іван К. [83]
Котляревський Іван Петрович [87]
Куліш Микола Гурович [54]
Коцюбинський Михайло Мих. [119]
Куліш Пантелеймон Олекс. [53]
Квітка-Основ'яненко Григорій [33]
Кобилянська Ольга Юліанівна [60]
Костенко Ліна Василівна [101]
Нечуй-Левицький Іван С. [91]
Марко Вовчок [41]
Леся Українка (Косач) [0]
Остап Вишня [66]
Панас Мирний [78]
Рильський Максим [49]
Сосюра Володимир Михайлович [64]
Сковорода Григорій Саввич [39]
Стефаник Василь Семенович [53]
Симоненко Василь [0]
Тичина Павло [0]
Франко Іван Якович [0]
Шевченко Тарас Григорович [0]
Барка Василь [53]
Микола Вороний [35]
Реклама
Головна » Статті » Твори з укр. літератури » Панас Мирний

Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття? (твір)

Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття? (твір)

Життєвий шлях Чіпки Варениченка складний і суперечливий. Багато на його віку було зигзагів і крутих поворотів, підйомів і падінь.

 

Чіпка дуже рано озлобляється проти кривдників. А це і дитяче товариство, яке не прийняло його, безбатченка, до себе, і багатій Бородай, який побив його за непослух. І Чіпка «поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна і робітника...» А скільки пережив, перестраждав хлопець, коли довідався про нещасливу долю батька, коли послухав розповіді діда Уласа про кріпацьку неволю. А коли у нього забрали ниву, що дісталася від далекого родича, Чіпка зовсім втрачає віру у справедливість. У ньому закипає ненависть до всіх людей. З гіркотою і ненавистю говорить: «А все люди, все люди... Вони в мене й батька одняли, людоїди; вони мене ще змалечку ненавиділи — з іграшок проганяли, йшли повз хату, одхрещувались...» Чіпка, засліплений злобою, кожного звинувачує у своєму горі, у безталанні. Гнітючі почуття заполоняють його душу, вимагають помсти. І він починає пиячити, поступово скочуючись на злочинний шлях.

 

Чіпка — правдолюб і правдошукач. Він і до земської управи йде, щоб боронити інтереси селянської громади. Але його вивели з управи наказом губернатора. Ця кричуща несправедливість зламала його життя, зіпхнула остаточно на шлях сліпої помсти. Пролітали дні за днями у пияцтві, пограбуваннях, розбоях. Чіпка не міг зупинитися, чи просто боявся розібратися у своїх діях. Під впливом почуттів, сповнених ненависті і злоби, Чіпка стає на шлях розбою не тільки кривавого, а й зовсім позбавленого ідеї рівняння бідних з багатими. Чіпка починає «...бити наосліп, не лише по конях, а й по оглоблях...», стає «пропащою силою».

 

У день придушення бунту Чіпка кинув: «За ті сльози, за ту кров, що сьогодні безневинно пролито... будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися». Жаль, що сльози, кров і горе приніс він потім не тільки панам, а й таким же безправним трударям, як і сам. Якщо Чіпкою раніше рухали благородні поривання, то вони перекреслилися його злочинами. Він не знав, як слід боротися з гнобителями, не міг зносити кривди, а тому почав мстити всім, без розбору.

Категорія: Панас Мирний | Додав: slav4uk (10.06.2014)
Переглядів: 349 | Рейтинг: 0.0/0
Форма входу
Пошук
Наші партнери
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Всі твори взято з відкритих сайтів простору інтернету. Якщо Ви, являєтеся автором твору і не бажаєте його бачити на нашому сайті, повідомте, і ми вирішимо дану проблему. 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz